Одинадцятикратний чемпіон світу з кікбоксингу, актор Голівуду і майстер бойових мистецтв, чиє ім’я внесено до почесного загальноєвропейського Золотого списку таких самих корифеїв, прибув на запрошення Громадської Організації “Центр розвитку Бессарабії” в особі її співзасновника, мецената Віктора Куртєва до України, щоб спеціально зустрітися зі своїми шанувальниками – юними бессарабськими спортсменами.

Зважаючи на проявлений інтерес журналістів, перший етап зустрічі відбувся в форматі прес-конференції в Ізмаїльському гуманітарному державному університеті, де гостя чекали також студенти, викладачі, колеги-тренери та ректор Ярослав Кічук. 65-річний Дональд Вілсон пам’ятає свою першу подорож до України на початку 90-х. З того часу, на його думку, у нас відбулися серйозні зміни, в тому числі в спорті.

Говорячи про себе, етапи своєї біографії і плани, пан Вілсон розповів, що народився в перші повоєнні десятиріччя в США, в міжнаціональному шлюбі. Японка, яка не знала англійської мови, і американець, що не володів японським, – діти двох ворожих націй, які ще вчора жорстоко воювали, зуміли гідно пройти спільний життєвий шлях. На його думку, це ще один виразний приклад “вибудовування мостів” між людьми і подолання відчуженості. “Люди повинні триматися разом” – завершив свій виступ Дон Вілсон. Треба сказати, майстер дуже дорожить своєю сім’єю: у нього є дочка і двоє синів. Правда, вони не успадкували батьківського захоплення єдиноборствами. Мати, дружина, діти, брат – його найближчі люди.

За своє довге та складне життя Дон Вілсон опановував різні професії. Коли він з’явився на знімальному майданчику, йому було вже за тридцять. З’явилося відчуття, що серед юних акторів він “старий”, але після перших вдалих ролей все змінилося, прийшла популярність. Зараз він хотів би брати участь в телевізійних шоу, як його близький друг Чак Норріс. Одне з таких шоу недавно мало розпочатися в Пекіні, але цей проект поки призупинено. До речі, більшість небезпечних трюків у фільмах він виконував сам, без дублера.

Однак головним його захопленням стали бойові мистецтва. Майстер не тільки знімався в кіно, він вже не перше десятиліття їздить по всьому світу, залучаючи до спортивного способу життя і мистецтва спортивного бою людей всіх національностей. Спорт – є і захопленням, і стрижнем його життя. Це те, що вдається йому найкраще. Говорячи про стилі єдиноборств, оповідач згадав слова Брюса Лі. Він не був зосереджений тільки на одному напряму єдиноборств, а переконував послідовників вивчати всі доступні стилі, щоб врешті-решт виробити свій власний. Ще, вважає він, хороший вчитель не стане підганяти учня в потрібному напрямку, він буде, скоріше, “вказівним пальцем”, що допомагає побачити вірний шлях. Коли дитина зацікавлена, відкрита для навчання, вона сама починає ставити питання; в іншому випадку навчання дається важко. Надихнути учня – ось гідна мета, вважає «Дракон». Також як і старі бойові майстри вчитель застерігає: неможливо вкласти в учнівську голову і руки готові шаблони – учневі все одно доведеться пройти свій неповторний творчий шлях, а наставник вкаже лише принципи. Дон Вілсон наголосив на важливості розуму і віри в свою справу. Результат визначається тільки цим.

Під час жвавої прес-конференції американський гість приємно вразив присутніх простотою, дружелюбністю і відкритістю. Зайве підкреслювати, що расові забобони йому чужі. Говорячи на цю тему, він знову згадав Брюса Лі, який знехтував традиційною китайською забороною на викладання єдиноборств чужинцям і вчив усіх, хто до нього приходив. Розмірковуючи про важливі для нього людські якості Вілсон згадав такий критерій людяності, як милосердне ставлення до бідних, в той час як зовнішність, звання і статус – ніщо. Він із захопленням відгукується про колег, які жертвують свої мільйонні прибутки на сучасні онколікарні в США …

Після прийому в університеті розпочалося захоплююче, хоча і напружене тренування в гостинному спорткомплексі села Кам’янка, куди разом зі своїми тренерами з’їхалися понад 300 дітей з усіх куточків Бессарабії. Пан Вілсон проводив майстер-клас, навчаючи базовим технікам – стійки, захист, різні види ударів. Головне, що намагався дати юним бійцям Дон «Дракон» – мотивацію.

Цей візит був незвичний для іменитого американського тренера в першу чергу тим, що йому довелося попрацювати з дітьми, а не з більш дорослими, як зазвичай, учнями. У роботі з молодшим поколінням він бачить чималу перевагу: пройшовши складний спортивний шлях довжиною в десятки років, ґрунтуючись на своєму величезному досвіді, Дон «Дракон» сподівається допомогти майбутнім спортсменам уникнути повторення помилок. Навчаючись на чужих промахах, хлопці, без сумніву, зможуть досягти більших успіхів аніж їх попередники.

Його власна техніка будується на захисті, а не на нападі. Досягнення «Дракона» – 72 перемоги, 48 з яких закінчилися нокаутами та 2 бої в “нічию”і ще було 5 поразок. Говорячи про основні принципи своєї діяльності, наставник вважає головним правильний настрій мислення, віру в успіх і завзятість. За двадцять вісім років поєдинків йому довелося пережити чимало травм і болючих моментів, але Дон “Дракон” жодного разу не здався.

“Поки ви живі і дихаєте, поки ви не пасуєте, у вас залишаються якісь можливості, і ваші поразки не остаточні”, – вважає Вілсон.

Дон Вілсон закликає не боятися помилок, адже перемоги легко забуваються, в той час як помилка і невдача – це “точка зросту”, ресурс для подальшого просування вперед. Згадує, що в юності він, будучи сам наполовину європейцем і наполовину азіатом, жив в районі, населеному і білими, і афроамериканцями, від яких йому чимало діставалося. Захопившись спортом, зауважив згодом, що ті і інші стали виявляти до нього симпатію. Цей випадок він вважає прикладом вдалого звернення негативного в позитивне.

На тренуваннях він вважає, що краще викладати основи – базові стійки і рухи. До речі, кажучи про деталі, сам “Дракон” відчуває себе комфортніше, коли рухається правою стороною корпусу до супротивника, як робив і Брюс Лі. Із завидною для літньої людини швидкістю і легкістю усміхнений учитель пересувався по переповненій залі, прагнучи поспілкуватися з кожним юним учнем, і навіть мовний бар’єр не став для нього серйозною перешкодою. Українські наставники доповнювали пояснення Дона, вміло залучаючи в роботу кожної дитини. Треба зауважити, що Дон “Дракон” сподівається повернутися в Україну для зйомок видовищного кіно. Нашу гостинну країну, переконаний він, варто заново “відкрити” для західного глядача і, звичайно, залучити сюди побільше туристів. Правда, жартівливо поскаржився наш голлівудський гість, нелегко буде відшукати тут персонажів на роль лиходія. Крім іншого, як виявилося, його приємно здивувала українська і бессарабська кухня. Розмірковуючи про харчування, Вілсон зазначив, що вважає великим досягненням дієтології появу на ринку якісних вітамінних і мінеральних харчових добавок, які допомогли йому після сорока п’яти років відновити здоров’я, що похитнулося і навіть поправити зір.

По завершенні візиту пан Вілсон щиро подякував Громадській Організації “Центр Розвитку Бессарабії” і її співзасновнику, українському “Ілону Маску” – Віктору Куртєву за насичену і вражаючу поїздку. У свою чергу,  пан Віктор Куртєв нагадав, що добрі зміни в будь-якій справі завжди поступові і неможливі без інноваційних ідей та кропіткої продуманох ​​роботи. Однією з її вагомих складових неодмінно буде залучення кращих вчителів – таких, як наш гість із США.