“Рід людину не годує, але важко тому, у кого його немає”, – так кажуть в Болгарії. Так, безумовно, вважають і творці документального фільму “Місце сили”. Адже це та первинна основа, той духовний фундамент, на які людина спирається протягом всього життя і без яких не може стати особистістю.

Зв’язок між болгарами з активною життєвою позицією, тисячами розкиданих по всьому світу, привела болгар-чушмелійцев в громаду Каспичан, що знаходиться в східній частині Шуменської області. Маленьке містечко Каспичан з населенням, що не перевищує 3,5 тисячі мешканців, і однойменне сусіднє село — особливе місце для бессарабських і таврійських чушмелійців. Згідно з збереженими переказами саме звідти їх предки на початку 19 століття переселилися до Бессарабії і заснували колонію, де зараз розкинулося село Криничне.

Прониклива хвилююча родова зустріч, що відбулася 31 березня в свяченому місці, викликала бурю емоцій у кожного. Звичайно ж, основною складовою візиту до землі пращурів була демонстрація фільму. Перед показом у своїй вітальній промові автор фільму та  режисер Тетяна Станева зосередила увагу глядачів на цінності цієї історичної зустрічі і на щасливій можливості представити результат величезної роботи у вигляді документальної відеоекскурсії в минуле.

Чи варто в черговий раз розповідати про неймовірну кількість емоцій, які викликав фільм, пісні “Фа-Дієз BAND” і Златни Марії, надзвичайні враження каспічанців від виставок Олександра Барона і Тетяни Янчевої-Дукової! Можна було спостерігати, як одна жінка в залі протягом усього вечора тримала біля очей хусточку. Вочевидь, для неї це був особливий катарсис. Тепло слів захоплення і обіймів ще довго будуть пам’ятати і нести в собі всі учасники цієї історичної родової зустрічі.

Імпровізоване хоро на сцені, задля якого в єдиному ритмі болгарського серця злилися каспічанці, бессарабські і таврійські чушмелійці, стало символічним, і тривало до кінця концерту. Ось вона – душа болгарина! Де б він не почув перші звуки завзятої народної музики, його ноги самі ведуть в коло, а руки сплітаються як свідчення нерозривного духовного зв’язку болгарського етносу.

Партнер фільму, створеного за матеріальної та організаційної підтримки “Центру розвитку Бессарабії”, спонсор поїздки Віктор Куртєв пообіцяв, що зробить все можливе, щоб такі зустрічі стали в майбутньому більш частими. Зустріч, що відбулася в перспективі може дати початок взаємодопомоги і тісному спілкуванню. Тому він запросив колишніх співвітчизників до участі в будівництві музею в селі Криничне, яке почнеться вже цього літа і теж залишить знаковий  слід, який запам’ятається на все життя болгарській діаспорі Української Бессарабії.